смоктати

смокчу́, смо́кчеш, недок., перех. і без додатка.

1) Рухами губ і язика втягувати в рот з чого-небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін. || Втягувати молоко матері в рот із сосків грудей, вимені; годуватися материнським молоком. || розм. Повільно пити, втягуючи і пропускаючи рідину крізь зуби; ссати.

2) Ссучи, висмоктувати, витягати органами тіла з іншого організму рідину, вологу або рідку масу. || Убирати, всмоктувати з ґрунту вологу, поживні речовини (про рослини).

3) Убирати, усмоктувати в себе рідку масу, рідину, газ і т. ін. (про який-небудь спеціальний пристрій). || Засмоктувати кого-, що-небудь. || розм. Вдихати, втягувати в себе (повітря, пару і т. ін.).

4) Повільно їсти що-небудь, роздрібнюючи, розминаючи, розчиняючи і т. ін. їжу в роті. || Тримаючи що-небудь у роті, змочувати його слиною і стискати язиком та губами. Смоктати люльку.

5) перен. Безперервно мучити, непокоїти, хвилювати (про почуття, думки, переживання і т. ін.).

6) перев. безос. Про відчуття тупого, ниючого болю в серці, шлунку і т. ін.

••

Смокта́ти ко́ло се́рця — боліти, нити з лівого боку грудної порожнини, де міститься серце.